В каждом сезоне своя прелесть...
Инок59
Казалось бы, какая малость,
Нет вдохновения уму.
Твердят друзья:- наплюй, усталость,
Слезами осень опросталась,
Разброд души виной тому.
И жизнь моя, как эта осень,
Скрывает красками печаль.
Виски запорошила проседь,
И мысли к вечности уносит,
Хотя ещё, чего- то жаль.
Развенчаны давно кумиры,
Лишь тихой грусти лёгкий флёр,
В уме рождаемую лиру,
Чрез покаянье дарит миру,
Ведя неспешный разговор.
Уже нету резкости в движеньях,
Налёт степенности в речах.
Категорических суждений
Ум, не приемлет с упоеньем,
Хотя не меркнет свет в очах.
В каждом сезоне своя прелесть,
И своя радость для души.
И надо жить ЛЮБИТЬ и ВЕРИТЬ,
Судьба не станет лицемерить,
Коль с честью путь свой завершить…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Редакція тексту пісні "Небеса ожидают меня" - Євген Аксарін Ця пісня дуже дорога мені. Вона - в числі багатьох інших стимулів, що надихнули мене до написання оповідання "Венец". Оригінальний текст, з погляду поетики, виглядав неоковирно.
На жаль, встановити авторство пісні тими засобами, що я маю, мешкаючи в естонській провінції, неможливо.
Тому, спитавшись дозволу у Господа, я зважився відредагувати пісню. Перепрошую автора (якщо такий знайдеться), і якщо від нього надійде хоч яке заперечення - відразу ж зніму цю річ з публікації.
